У відео розглядаються основні аспекти тривожного розладу, його симптоми та можливості самодопомоги. Зокрема, акцентується увага на взаємозв'язку тривоги з іншими психічними розладами, такими як психози чи шизофренія. Лікарі-психіатри пояснюють, чому побоювання щодо можливості трансформації тривожного розладу в ці стани є марними та як правильно розуміти симптоми тривоги. Окрім того, обговорюються порушення концентрації уваги та функцій виконавчої мережі при тривозі, а також роль нейроендокринної системи в розвитку тривожних станів. Відео також зосереджується на впливі гормональних змін, таких як недостатність прогестерону, на психічний стан. У заключній частині розглядаються питання, як сезонні зміни та рівень вітаміну D можуть впливати на рівень тривожності, особливо у кліматичних зонах з обмеженим світловим днем.
Коментує Смашна Олена: к.м.н., лікарка-психіатр вищої категорії, дитяча психіатриня, психотерапевтка за напрямками системна сімейна психотерапія та психоаналіз.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.